Співзалежність при алкоголізмі та способи боротьби з нею

Що таке співзалежність

Співзалежністю при алкоголізмі називають негативний різновид психологічного стану, коли людина залежна емоційно, фізично та соціально від алкоголіка. Часто вона виникає у близьких родичів або інших людей, які постійно перебувають у колі залежної людини.

Співзалежність може виникнути не у кожної людини. У потенційного співзалежного закладена схильність до цього стану. Зазвичай він психічно нестабільний, надмірно опікується, виправдовує алкоголіка, вирішує всі його проблеми. На цьому тлі алкоголік не намагається змінювати своє життя, адже, на його думку, все добре.

Лікування від алкоголю залежної людини не ефективне доти, доки поряд з ним є співзалежний. Він, як і алкоголік, має психологічні порушення і також потребує лікування.

Ознаки співзалежності

Співзалежність при алкоголізмі можна легко визначити за такими ознаками, як:

• Нав’язливе бажання допомогти алкоголіку: пошук вирішення проблеми, навіть якщо це зовсім не потрібно.
• Спроби змусити алкоголіка поводитися певним чином: накази, правила, умови поведінки.
• Почуття провини: сприйняття недуги алкоголіка як власний промах. Відчуття, що людина почала вживати спиртне через провину співзалежного.
• Занижена самооцінка: розвивається через неможливість керувати своїм життям і постійну напругу.
• Неприйняття та ігнорування власних бажань і інтересів: втрачається здатність контролювати власну долю. Особисте життя співзалежного відходить на другий план.
• Нестабільна поведінка: плаксивість, грубість, напади агресії, приховувані гнів і злість.
• Зацикленість на персоні алкоголіка: життя обертається навколо питущого. Сім’ї неможливо привести в гості знайомих, оскільки невідомо, в якому стані перебуває алкоголік, що він утне цього разу. Усе підлаштовується під життя алкозалежного.
• Патологічна зосередженість: співзалежний постійно зосереджений, він підсвідомо гадає або чекає, чи напився вже алкоголік.
• Спроби тиску на питущу людину: постійні докори та повчання в бік алкоголіка. Емоційні сплески, загрози, демонстративна поведінка під час сварок. Якщо алкоголіка лають інші, співзалежний, навпаки, захищає його.
• Нав’язування непотрібної допомоги: постійний контроль поведінки алкоголіка. Надмірна опіка призводить до несамостійності залежного.
• Заперечення проблеми: співзалежний не розуміє, що він перебуває не в менш поганому стані, ніж алкоголік, і не приймає допомогу.
• Відсутність бажання стежити за собою: співзалежний перестає спілкуватися з друзями, витрачати час на власну зовнішність і загалом на життя.
• Депресивні стани: постійна напруга призводить до депресії, апатії або думок, спроб суїциду.
• Неприйняття свого «я»: співзалежний узагальнює себе з алкоголіком і застосовує щодо себе не займенник «я», а «ми». Він стверджує, що: «Ми на шляху до одужання», «Нас чекають у лікарні» тощо.

Моделі поведінки співзалежних

Різні симптоми співзалежності характерні для певної моделі поведінки:

• рятівник;
• переслідувач;
• мученик.

Рятівник переконує себе, що він може і повинен допомогти алкозалежному. При цьому його дії не приносять користі взагалі або дають мінімальний ефект. Підсвідомо такі люди хочуть прищепити почуття залежності алкоголіку, щоб встановити над ним повний контроль.

Переслідувач бажає вилікувати алкоголіка будь-якими способами. Для цього він застосовує жорсткі заходи контролю, встановлює правила поведінки. Співзалежний тисне на алкоголіка, залякує, загрожує фізичною розправою.

Мученик обирає для себе роль жертви. Його влаштовує таке життя та стан справ. Він отримує задоволення від жалості з боку знайомих і друзів. Ті є для співзалежного «жилеткою для скарг».

Яка б модель поведінки не була у співзалежного, він може завдати ще більшої шкоди алкоголіку. Крім цього, він губить і своє життя.

У чому небезпека співзалежності

Співзалежність при алкоголізмі — це важке психічне відхилення. Іноді алкоголіка вилікувати легше, ніж співзалежного, який перебуває поряд з ним.

Співзалежність призводить до:

• Нездатності до повноцінного життя: людина втрачає почуття власної значущості, не може надалі побудувати зв’язки з іншими людьми.
• Втрати інтересів: співзалежний забуває про те, що його колись хвилювало, радувало. Він живе на шкоду власному життю.
• Труднощам у спілкуванні: через постійне перебування в колі алкоголіка він втрачає навички контакту з іншими людьми.
• Формуванню нестерпної обстановки в сім’ї: людина руйнує гармонію та теплу атмосферу, погіршує те, що в сім’ї вже є алкоголік. При побудові власної сім’ї може проектувати співзалежну поведінку на інших.
• Проблемам на роботі та в соціумі: через скритну поведінку співзалежний малопрацездатний, має нестабільну поведінку.

Співзалежність заважає лікуванню алкоголіка. Його дії перешкоджають людині, яка вживає спиртне, усвідомити свою проблему та прийняти рішення про її лікування. Співзалежний сам потребує кваліфікованого лікування.

Існує велика ймовірність, що співзалежний може стати залежним від спиртного. Найближчим часом він може почати вживати алкоголь.

У чому небезпека співзалежності

Лікування співзалежності не може бути успішним без кваліфікованої допомоги. Психолог допоможе звільнитися від хвороби та змістити центр уваги з алкоголіка на себе.

Співзалежність — це спільна хвороба, тому одужання когось одного неможливе. Позбавлення від залежності потрібно почати з лікування алкоголіка. При цьому лікувати алкоголізм самостійно не можна. Хворий повинен перебувати під контролем фахівців в умовах наркологічного диспансеру. Там йому підберуть індивідуальний план лікування, що включає позбавлення від фізичної та психічної залежності, можливість кодування від алкоголю, реабілітацію.

Після того, як зроблено кроки в лікуванні залежного від спиртного, переходять до співзалежного. На цьому етапі він уже розуміє, що алкоголік здатний сам впоратися з згубною звичкою, не потребує допомоги.

Співзалежний повинен зробити перший крок до лікування своєї хвороби — визнати, що проблема існує. Це не завжди просто. Зазвичай людина вважає свою поведінку нормальною, каже, що просто виражає турботу про близького. Іноді в визнанні проблеми може допомогти психолог. Для цього потрібно привести співзалежного до фахівця, оскільки сам він, у більшості випадків, відмовиться від допомоги.

Психологічна допомога співзалежним включає в себе:

• індивідуальні консультації та сеанси;
• групові заняття;
• навчання позбавленню від стресових ситуацій, досягненню внутрішнього спокою;
• розгляд ситуацій у сім’ї під іншим кутом, щоб зрозуміти, як людина шкодить алкозалежному.

Лікування співзалежного повинно бути спрямоване на позбавлення від почуття провини, тривоги та надмірної опіки над алкоголіком. Фахівці навчають хворого жити заново, на свій розсуд, незважаючи на проблеми алкоголізму в сім’ї. Лікування допомагає позбутися зациклювання на алкоголіку та його проблемах.

Можливе лікування співзалежності в домашніх умовах. На жаль, воно не таке ефективне, як лікування в клініці.

Співзалежні — це хворі, які потребують допомоги не менше алкоголіків. Людина з цією недугою може зіпсувати життя як собі, так і своїм близьким. Для швидкого позбавлення від хвороби потрібна кваліфікована допомога психолога.