Алкогольна інтоксикація: перша допомога при отруєнні алкоголем

Розрізняють гостру типову та атипову алкогольну інтоксикацію. Обидва види відрізняються характерною симптоматикою, перебігом і методами лікування.

Просте або типове отруєння розвивається у осіб, які не мають стажу залежності. Симптоми алкогольної інтоксикації легкого ступеня:

• покращення настрою;
• підвищення рухової активності;
• бажання контактувати з іншими людьми;
• порушення координації рухів;
• розкутість, зокрема щодо осіб протилежної статі;
• почастішання пульсу;
• почервоніння шкірних покривів;
• погіршення координації;
• сонливість.

На цій стадії алкогольної інтоксикації пам’ять зберігається.

При середній тяжкості отруєння етанолом поведінка стає нестійкою, настрій різко змінюється. Алкогольна інтоксикація на цій стадії має такі ознаки:

• збереження ейфорії;
• неврологічні порушення — незв’язна мова, порушення орієнтації в просторі, різка зміна настрою;
• нудота і блювання;
• нерозбірлива мова;
• складнощі з переключенням уваги;
• нерозбірливість почерку;
• через деякий час — глибокий сон.

Наступного ранку розвивається похмілля, присутні болі, розбитість, виникає бажання опохмелитися. У осіб з алкогольною залежністю відсутні спогади; у здорових пацієнтів — пам’ять не втрачена, але спогади туманні.

Алкогольна інтоксикація у тяжкій формі супроводжується порушенням свідомості, втратою когнітивних і рухових функцій. Пацієнт не реагує на звернення, можливий розвиток коми, нетримання анального та уретрального сфінктера. Через деякий час настає непробудний сон. Спогади не зберігаються.

Атипова алкогольна інтоксикація розвивається за наявності в анамнезі черепно-мозкової травми. Радість і задоволення від спиртного відсутні. З’являється депресія, дратівливість, агресія щодо оточуючих і аутоагресія, спостерігаються спроби самогубства.

На тлі виснаження, прийому клофеліну розвивається сомнолентна алкогольна інтоксикація. Відбувається різке занурення в сон, можливий перехід у коматозний стан. Пацієнта неможливо привести до тями навіть при вдиханні парів нашатирного спирту. Такі симптоми алкогольної інтоксикації потребують негайної госпіталізації залежної особи.

Допомога при алкогольній інтоксикації

Допомога при отруєнні етанолом залежить від стадії алкогольної інтоксикації, тривалості стажу, наявності факту залежності, анамнезу пацієнта. Також враховують наявність у особи хронічних захворювань і умови, за яких відбувалося вживання спиртних напоїв.

При легкому отруєнні, як правило, не потрібна спеціалізована допомога. Слід забезпечити спокій, приплив свіжого повітря, за можливості напоїти теплим питтям і викликати блювання. При посиленні симптоматики потрібно викликати швидку допомогу.

На другій стадії алкогольної інтоксикації можливе домашнє лікування. При появі блювання з кров’ю, піни з рота, за тривалого стажу залежності потрібно звернутися до медичного закладу. У цьому випадку спеціалізовану допомогу при алкогольній інтоксикації має надавати нарколог або реаніматолог.

Госпіталізація алкоголіків обов’язкова в таких випадках:

• вік старше 65 років;
• різке погіршення стану після незначних доз спиртного;
• розвиток психозу, делірію;
• при появі симптомів панкреатиту;
• з спробами самогубства в анамнезі;
• з ознаками порушення дихання та серцевої діяльності.

При тяжкій стадії алкогольної інтоксикації, приєднанні ознак медикаментозного отруєння слід доставити пацієнта до стаціонару. До приїзду бригади швидкої допомоги постраждалого укладають на бік. Це забезпечить вільний відтік блювотних мас.

Лікування алкогольної інтоксикації

Тактика ведення пацієнта залежить від стадії алкогольної інтоксикації, анамнезу залежної особи, наявності хронічних та інших супутніх захворювань.

При легкій і середній тяжкості отруєння показана детоксикаційна терапія. Допомога при алкогольній інтоксикації включає:

• промивання шлунка — до чистих промивних вод;
• прийом ентеросорбентів — активоване вугілля, Ентеросгель та їх аналоги;
• сольові проносні — за показаннями;
• інфузійне введення розчинів кристалоїдів;
• форсування діурезу;
• призначення заспокійливих препаратів, вітамінних комплексів;
• терапія супутніх захворювань.

Лікування алкогольної інтоксикації тяжкої стадії проводиться в реанімаційному відділенні. Крім детоксикаційних заходів, показана гіпербарична оксигенація, можливий переведення пацієнта на штучну вентиляцію легень, катетеризація сечового міхура.

Прогноз при алкогольній інтоксикації сприятливий. Поліпшення стану при легкому та середньому отруєнні спостерігається протягом доби. При тяжкій формі — протягом кількох днів.

При рецидиві хронічного захворювання, викликаного вживанням спиртного, прогноз погіршується. Типові ускладнення — запальні процеси в печінці, поліорганна недостатність, неможливість самостійного дихання, порушення роботи серцево-судинної системи.

Після купірування отруєння залежним особам показано медикаментозне лікування алкоголізму з використанням препаратів для кодування в спеціалізованих наркологічних клініках.

Крапельниці при алкогольній інтоксикації

Інфузійне введення лікарських препаратів при алкогольній інтоксикації сприяє швидкому виведенню токсичних речовин.

Переваги крапельного введення препаратів:

• лікарські засоби надходять безпосередньо в системний кровотік;
• висока біодоступність компонентів крапельниці;
• швидке купірування блювання і нудоти;
• запобігання гіповолемії;
• зниження навантаження на шлунково-кишковий тракт;
• постійне надходження препаратів в організм при мучливій нудоті та блюванні;
• зниження ризику розвитку побічних ефектів;
• швидке полегшення стану незалежно від тяжкості сп’яніння;
• можливість у найкоротші терміни регулювати склад крапельниці залежно від стану пацієнта;
• зниження навантаження на серце і судини;
• використання різних комбінацій лікарських препаратів залежно від стадії алкогольної інтоксикації.

Вибір компонентів крапельниці, контроль їх введення є прерогативою лікаря. Самостійність недоречна і небезпечна для життя пацієнта.

Склад крапельниць при алкогольній інтоксикації:

• глюкоза і фізіологічний розчин;
• препарати для гідратації — Трисоль, Хлосоль, рідина Рінгера;
• Гемодез для поліпшення циркуляції крові, живлення тканин і виведення продуктів життєдіяльності;
• протисудомні та седативні препарати;
• засоби для нормалізації кислотно-лужного балансу — розчин гідрокарбонату натрію для зниження ацидозу, що розвивається при окисленні етанолу;
• бензодіазепіни при алкогольній інтоксикації дозволяють купірувати підвищену тривожність, страх;
• антиаритмічні лікарські засоби;
• інсулін — для зниження навантаження на підшлункову залозу і полегшення засвоєння глюкози;
• нейролептики — для усунення симптомів абстиненції, купірування болю нейрогенного характеру;
• вітаміни групи B, аскорбінова кислота.

При легкому ступені отруєння інфузійне лікування дозволяється проводити в домашніх умовах, але склад крапельниці підбирає нарколог. Він має особисто контролювати стан пацієнта під час інфузії.

Після купірування гострої фази алкогольної інтоксикації проводиться терапія супутніх захворювань. Залежній особі рекомендується звернутися до центру кодування від алкоголізму для подальшого лікування.

Деякі висновки

Отруєння етанолом і звернення до лікаря не означає автоматичний діагноз «алкоголік» і розголошення факту сп’яніння. Алкогольна інтоксикація трапляється і у здорових пацієнтів, але без лікування може призвести до сумних наслідків.

Якщо після вживання незначних доз спиртного з’явилася підозріла симптоматика, стан погіршується, слід звернутися до медичного закладу.

Купірування алкогольної інтоксикації у залежної особи — це спосіб уникнути розвитку делірію, запою, органічного ураження печінки, нирок, інших органів і систем. Лікувальні заходи в клініках наркологічного профілю починаються саме з детоксикації організму, полегшення абстиненції. Після комплексного обстеження і терапії супутніх захворювань проводиться медикаментозне кодування.

Вилікувати від алкоголізму складно. Без усвідомленого бажання пацієнта це практично неможливо. Але першим кроком до одужання є спеціалізована допомога при алкогольній інтоксикації.