Госпіталізація психіатричних та наркологічних пацієнтів

Причини зловживання спиртними напоями залежать від настрою, світосприйняття, навколишніх реалій і навіть від статевої належності залежної особи.

Фактори, що сприяють формуванню залежності:

1. Соціальні — від рівня освіти особи до прийнятих у країні законів щодо вживання спиртних напоїв, алкогольних традицій у сім’ї та колективі.
2. Психологічні — низка якостей особистості, що ускладнюють її соціальну адаптацію. До таких належать сором’язливість, страх, тривожність, невпевненість у собі, ексцентричність. У жінок — страх залишитися на самоті, нудьга в повсякденному житті.
3. Біологічні — спадкова схильність, нестача або відсутність ферментів для утилізації етанолу.

Особи із сформованою залежністю заперечують підвищену тягу до алкоголю та будь-які проблеми, пов’язані з вживанням спиртних напоїв. Алкоголіки стверджують, що можуть впоратися з недугою самостійно та виправдовують вживання спиртного різними життєвими обставинами.

Ознаки

Симптоматика залежить від стадії захворювання та поведінки залежної особи. Діагноз «алкоголізм» ставить нарколог на основі даних фізикального огляду.

На початкових етапах етанол ще не вбудувався в обмінні процеси, і тяга до нього має психологічний характер. Лікування здатне повністю придушити потребу в спиртних напоях.

Алкоголізм на другій стадії характеризується толерантністю до спиртного. Залежна особа вже не може контролювати дозу спиртних напоїв. З’являються перші симптоми абстиненції, запої. Самостійно вийти з цього стану пацієнт не може.

Залежність на третій стадії характеризується постійною тягою до спиртного, але для сп’яніння достатньо незначної дози. Відбуваються зміни психіки, деградація особистості.

Діагноз встановлюється на основі такої симптоматики:

• відсутність блювання навіть при вживанні значних доз спиртного;
• пацієнт не пам’ятає того, що відбувалося під час вживання алкоголю;
• наявність запоїв і абстиненції.

Одинична (навіть важка) інтоксикація етанолом не є підставою для встановлення такого діагнозу.

Як змусити алкоголіка лікуватися?

Примусове лікування алкоголізму малоефективне. Змусити чи переконати алкоголіка відмовитися від спиртного неможливо, доки він сам не усвідомить свою проблему та не виявить бажання розпочати терапію.

Спроби насильства, застосування медикаментозних засобів без відома хворого призведуть до підозрілості та агресії щодо близьких і родичів.

На початковому етапі рекомендується відвідувати заняття товариства «Анонімні алкоголіки». Далі — працювати з психологом і заохочувати відмову від спиртного. Усвідомлена відмова від спиртних напоїв має закінчуватися медикаментозним кодуванням.

Лікування алкоголізму в Україні

Примусове лікування від алкоголізму в Україні можливе, але лише за дотримання низки умов. Для цього залежну особу слід визнати недієздатною в судовому порядку. При цьому доведеться доводити факт вживання спиртних напоїв, а також те, що це ставить сім’ю в тяжке економічне становище. Обов’язковою умовою є перебування залежної особи на обліку в державному наркологічному диспансері.

Після цього опікун має право приймати рішення про поміщення пацієнта на лікування в наркологічну або психіатричну клініку. Без виконання цих умов примусове лікування від алкоголізму не проводиться.

Методика ведення пацієнта в реабілітаційних центрах:

• Виведення із запою — найкращим вибором є швидка допомога при алкогольній інтоксикації, оскільки для нормалізації стану пацієнта потрібен нарколог. Пацієнти старше 65 років або з ознаками загострення хронічних захворювань підлягають обов’язковій госпіталізації.
• Витвереження — проводяться заходи з виведення спиртного з організму. Використовується промивання шлунка, кишечника, показано форсування діурезу. У стаціонарних умовах призначають інфузійне введення лікарських препаратів.
• На 2-й і 3-й стадіях залежності примусове обмеження спиртного викликає агресію, психоз. Показано купірування абстиненції, болю нейрогенного характеру за допомогою нейролептиків, антидепресантів.
• Алкоголізм супроводжується різними хронічними захворюваннями. При їх загостренні проводиться симптоматичне лікування. Найчастіше це патології серцево-судинної, біліарної та сечовивідної систем.
• Психолого-консультативна терапія — спілкування в групах «Анонімних алкоголіків», відвідування групових та індивідуальних занять. Мета тренінгів — адаптація залежної особи в суспільстві, навчання приймати себе без спиртного.
• Лікування завершується кодуванням від алкогольної залежності — лише на добровільній основі та з використанням різних медикаментів, елементів гіпнотичного впливу.

Для кодування використовують засоби на основі дисульфіраму або налтрексону. Вибір препарату та його лікарської форми — капсули для імплантації, ін’єкції чи таблетки — є прерогативою нарколога.

Лікування алкогольної залежності в Україні в переважній більшості випадків проводиться в недержавних медичних закладах. У цьому разі пацієнтам гарантується анонімність та індивідуальний підхід.